Російський паливний ринок після нетривалого полегшення знову входить у кризову фазу. У регіонах РФ повертаються обмеження на продаж бензину, на окремих АЗС зникають популярні марки пального, а водіям дозволяють заправлятися лише раз на добу або відповідно до парних і непарних номерів автомобілів. Нова хвиля перебоїв збіглася з черговою серією українських ударів по російських нафтопереробних заводах, частина яких була змушена скоротити або повністю зупинити виробництво.
За даними The Moscow Times, із початку серпня обмеження на вільний продаж бензину знову запровадили щонайменше у п’яти російських регіонах. Водночас ті чи інші проблеми з пальним — дефіцит окремих марок, ліміти, черги або спеціальний порядок заправлення — після нової хвилі ударів фіксують уже більш ніж у 20 регіонах РФ, включно з Московським регіоном.
Одними з останніх обмеження повернули Астраханська та Іркутська області.
В Іркутській області мережа «КрайсНефть» 13 серпня обмежила продаж бензину АІ-92, АІ-95 та АІ-98 до 30 літрів на один автомобіль. Окремо встановлений ліміт на заправлення каністр — не більш як 20 літрів. Компанія назвала такий крок превентивним заходом для стабільної роботи мережі.
У місті Бодайбо ситуація ще жорсткіша. За повідомленнями місцевих жителів, бензин АІ-92 відпускають максимум по 20 літрів і не частіше одного разу на добу. АІ-95, за даними The Moscow Times, немає у продажу ще з 1 серпня.
В Астраханській області місцева влада запровадила ліміт до 40 літрів бензину на один автомобіль. Частину АЗС перевели на обмежений графік. Губернатор Ігор Бабушкін пояснив рішення необхідністю зменшити ажіотажний попит і стабілізувати запаси пального.
Після удару по Орську НПЗ зупинився повністю
Найбільш показова ситуація зараз складається в Оренбурзькій області.
11 серпня українські військові повідомили про удар по НПЗ «Орскнефтеоргсинтез». Через два дні губернатор області Євген Солнцев визнав, що підприємство повністю зупинило роботу. За його словами, уламки пошкодили ключове обладнання, відновити яке швидко неможливо. Частина техніки імпортна, а санкції ускладнюють її заміну, тому ремонт може тривати до шести місяців.
Орський НПЗ має потужність приблизно 6 млн тонн нафти на рік і виробляє бензин, дизельне та авіаційне пальне, мазут, бітум та інші нафтопродукти. Після його зупинки регіональна влада вже попередила, що Оренбурзька область буде змушена покладатися на постачання пального з інших регіонів.
Станом на 13 серпня в області працювали лише близько 80% із 287 АЗС. Пріоритет під час заправлення надали екстреним і спеціальним службам, а поліція та волонтери допомагали регулювати потоки автомобілів біля заправок.
Для звичайних водіїв запровадили ліміти: не більш як 30 літрів АІ-92 або АІ-95 в одні руки. Продаж бензину в каністри заборонили. Дизель дозволяють купувати в обсязі до 60 літрів у населених пунктах і до 200 літрів на трасах.
Волгоград спробував скасувати ліміти — але повернув їх за кілька днів
Подібний сценарій повторився у Волгоградській області.
28 липня після певної стабілізації місцеві мережі «Лукойл» і «Газпром» скасували обмеження на продаж пального. Однак уже 1 серпня ліміти довелося повернути: водіям знову дозволили купувати не більш як 40 літрів бензину за одну заправку.
Це сталося після удару по Волгоградському НПЗ «Лукойл-Волгограднефтепереработка» потужністю понад 15 млн тонн нафти на рік. Обмеження торкнулися і дизеля: у межах міста встановлено ліміт 60 літрів, на трасах — до 200.
У Липецькій області обмеження поширилися на АЗС «Газпрому», «Лукойлу», Teboil та «Роснефти». Там на один автомобіль дозволяють продавати не більш як 30 літрів бензину. Дизельного пального ці ліміти не стосуються.
У деяких регіонах запроваджують ще незвичніші схеми — заправлення автомобілів за принципом парних і непарних номерів або можливість отримати бензин лише раз на добу.
На початку липня Росія виробляла лише 65% потрібного бензину
Поточна криза не виникла раптово.
Ще на початку липня Reuters із посиланням на галузеві джерела повідомляв, що виробництво бензину в Росії після зупинки великих НПЗ впало до рівня, еквівалентного лише близько 65% сезонного внутрішнього попиту. Добова нестача бензину тоді становила приблизно 40–45 тисяч тонн, або близько 35% від потреби.
Одночасно припинили або суттєво скоротили роботу кілька великих підприємств, серед яких НПЗ NORSI, Омський і Саратовський заводи. Омський НПЗ є найбільшим нафтопереробним підприємством Росії та одним із ключових виробників бензину.
Уряд РФ намагався перекрити дефіцит кількома способами.
Москва почала активніше використовувати резерви, перенаправляти пальне між регіонами, різко наростила імпорт із Білорусі, а також почала закуповувати бензин в Індії, Казахстані та Марокко.
Особливо показова ситуація з білоруським паливом.
У липні поставки бензину з Білорусі до Росії залізницею зросли на 13% порівняно з червнем і досягли 212 тисяч тонн. Постачання дизеля подвоїлося — до 162 тисяч тонн. За перші сім місяців 2026 року імпорт білоруського бензину до РФ збільшився у 25 разів порівняно з аналогічним періодом 2025-го, а дизельного пального — майже у сім разів.
Росія навіть заборонила експорт свого пального
Масштаб проблеми видно і з рішень федерального уряду.
30 липня Москва продовжила заборону на експорт бензину та дизельного пального до 31 січня 2027 року. Російська влада прямо пояснила цей захід необхідністю стабілізувати внутрішній ринок після серії атак на нафтопереробні заводи, які спричинили дефіцит та стрибок цін.
Обмеження поширили не лише на бензин і дизель, а й на суднове пальне та газойлі. Для аграріїв, які проводять збиральну кампанію, уряд був змушений запровадити окремий механізм гарантованого забезпечення паливом.
На цьому тлі різко скоротився й російський експорт нафтопродуктів.
У липні морський експорт нафтопродуктів РФ зменшився на 33,3% порівняно з червнем і на 54,7% у річному вимірі — до 3,93 млн тонн. Reuters пов’язує падіння передусім із позаплановими ремонтами та зупинками НПЗ після атак безпілотників.
Постачання нафтопродуктів через балтійські порти Приморськ, Висоцьк, Санкт-Петербург та Усть-Луга впали на 16% за місяць, через Чорне та Азовське моря — на 49%, а через арктичні порти Мурманська та Архангельська — більш ніж на 85%.
Дефіцит уже б’є по російській економіці
Нестача пального перестала бути проблемою лише автомобілістів.
Reuters повідомляє, що протягом останнього місяця ціни на пальне для російських транспортних компаній зросли приблизно на 16–18%. Через це собівартість вантажних перевезень піднялася на 4,5–5,5%, а частина логістичних операторів почала відмовлятися від довгих маршрутів і переходити на коротші перевезення.
У липні — під час найгострішої фази кризи — тарифи на автомобільні вантажні перевезення зросли в середньому на 12–15%, а на окремих маршрутах та у деяких регіонах — до 50%. Дизель становить близько 30% собівартості вантажних перевезень.
Особливо сильно дефіцит відчувається у Сибіру та на маршрутах із Китаю. У Забайкальському краї вантажівки можуть чекати пальне по два-три дні. Вартість доставки вантажу з Китаю до Москви зросла майже на третину — приблизно до 1,1–1,2 млн рублів за рейс.
Через це компанії дедалі активніше шукають альтернативу автомобільному транспорту. Попит на прямі залізничні перевезення зріс приблизно на 18–20%, а на морські — на 10–12%.
Навіть Москва вже не повністю захищена від дефіциту
Російська влада довгий час намагалася захистити столичний регіон від наслідків кризи.
У липні паливо з Уралу та Сибіру масово перенаправляли до Москви, а імпорт із Білорусі використовували для компенсації втрат після удару по Московському НПЗ. У середині липня ситуацію вдалося частково стабілізувати.
Москва і Московська область споживають близько 6 млн тонн бензину на рік, тому для Кремля стабільне забезпечення столиці залишається одним із пріоритетів. Однак уже 13 серпня The Moscow Times знову повідомило про зникнення бензину на окремих АЗС Московського регіону.
Таким чином, нова хвиля перебоїв показує, що тимчасове поліпшення наприкінці липня не вирішило системної проблеми.
Росія одночасно змушена ремонтувати пошкоджені НПЗ, імпортувати дедалі більше пального, обмежувати його експорт, перекидати бензин між регіонами та вводити ліміти для власних громадян. Після повної зупинки Орського НПЗ і нових атак ситуація знову почала погіршуватися.
Якщо удари по великих нафтопереробних заводах продовжаться, навантаження на логістику та залишкові потужності російської нафтопереробки лише зростатиме. При цьому навіть стабілізація постачання вже не гарантує швидкого повернення цін до попередніх рівнів: представники транспортної галузі Reuters прямо говорять, що компанії намагатимуться компенсувати втрати, понесені під час паливної кризи.
