Україна змінила підхід до завдання далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, зосередивши увагу на знищенні критично важливих елементів, відновлення яких потребує значно більше часу та ресурсів. Така стратегія має забезпечити довготривалий ефект від атак, ускладнити ремонт пошкоджених об’єктів і збільшити фінансовий тиск на російську економіку.
Про це повідомляє Financial Times.
За інформацією видання, українські Сили оборони дедалі частіше відмовляються від ударів по резервуарах для зберігання пального чи окремих будівлях на користь ураження найважливіших технологічних вузлів нафтопереробних заводів та інших енергетичних об’єктів. Йдеться про обладнання, без якого підприємства не можуть повноцінно функціонувати, а його виробництво, доставка та встановлення займають тривалий час.
За словами українських військових, операторів далекобійних безпілотників та експертів енергетичної галузі, саме така тактика дозволяє досягати більшого стратегічного ефекту. Вона не лише тимчасово припиняє роботу окремого об’єкта, а й суттєво ускладнює його повернення до повноцінної експлуатації.
Виконувач обов’язків міністра оборони України Євген Хмара наголосив, що Україна продовжить посилювати технологічний та ударний тиск на Росію.
“Україна продовжуватиме чинити ударний та технологічний тиск на Росію всіма можливими засобами. Ми повинні масштабувати те, що вже доводить свою ефективність”, – заявив він.
Як зазначає Financial Times, підготовка до таких операцій відбувається за участі інженерів і профільних фахівців. Перед нанесенням ударів оператори безпілотників консультуються з експертами, які допомагають визначити найбільш уразливі вузли енергетичної інфраструктури. Особлива увага приділяється трубопроводам, системам з’єднання та іншим компонентам, пошкодження яких здатне надовго зупинити виробничий процес.
Колишній міністр оборони України та голова Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк пояснив, що українська сторона аналізує російську енергетичну систему як єдиний взаємопов’язаний механізм.
За його словами, розуміння того, як працює ця система, дозволяє визначати точки, удар по яких матиме значно більший вплив, ніж ураження окремих об’єктів.
Окремою особливістю нової тактики стали повторні удари по тих самих об’єктах ще до завершення їхнього ремонту. Як повідомляє FT із посиланням на свої джерела, це дозволяє не допустити швидкого відновлення роботи підприємств і змушує Росію витрачати ще більше ресурсів на ремонтні роботи.
Видання зазначає, що ефективність такого підходу підтверджують не лише співрозмовники журналістів, а й аналіз супутникових знімків, які свідчать про повторне ураження окремих критичних елементів енергетичної інфраструктури.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр) наголосив, що удари по енергетичних об’єктах є частиною ширшої стратегії зі скорочення ресурсів, які Росія використовує для фінансування війни та забезпечення свого військово-промислового комплексу.
За його словами, головна мета полягає у тому, щоб обмежити джерела фінансування війни, а також послабити можливості російської оборонної промисловості виробляти озброєння для окупаційної армії.
Крім цього, українські посадовці повідомили, що точнішому вибору цілей сприяють розвідувальні дані, отримані від міжнародних партнерів, зокрема США та Франції. Ця інформація допомагає визначати розташування російських систем протиповітряної оборони, а також маршрути, якими далекобійні безпілотники можуть проникати вглиб території Росії.
На тлі зміни тактики українські військові продовжують завдавати ударів по паливній інфраструктурі РФ. Зокрема, у ніч на 29 липня українські сили уразили низку важливих об’єктів у Рязанській області та тимчасово окупованому Криму. Також раніше повідомлялося про успішні удари по нафтових об’єктах на відстані близько 1300 кілометрів від українського кордону, серед яких експортний термінал у Ростовській області, а також підприємства в Ярославській області та Удмуртії.
