Українському уряду доведеться ще раз переглянути державний бюджет на 2026 рік через додаткові потреби Сил оборони. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація на фронті та окремі рішення Ставки Верховного головнокомандувача сформували новий запит на фінансування, якого не було в попередніх бюджетних розрахунках. Кабінет Міністрів тепер готується актуалізувати видатки до кінця поточного року та одночасно переглянути фінансові орієнтири на 2027-й.
Про це Корецький розповів 3 серпня під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України. За його словами, базова потреба країни у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік уже забезпечена. Водночас після консультацій із виконувачем обов’язків міністра оборони Євгеном Хмарою, керівництвом МВС та представниками Сил оборони уряд отримав оновлені розрахунки.
Прем’єр прямо пов’язав появу додаткової потреби з реаліями на полі бою та окремими рішеннями Ставки. Конкретну суму він не назвав. Так само поки що не оприлюднено, на які саме програми або види озброєння планують спрямувати нові кошти.
Це важливе уточнення, адже чинний оборонний бюджет і без того є рекордним.
Ще 10 червня Верховна Рада ухвалила масштабні зміни до державного бюджету-2026, збільшивши фінансування сектору безпеки й оборони одразу на 1,56 трлн грн. Після цього загальний обсяг оборонних і безпекових видатків зріс приблизно до 4,37 трлн грн.
Із цієї суми близько 2,3 трлн грн передбачили на закупівлю та ремонт озброєння, військової техніки й боєприпасів. Ще понад 1,45 трлн грн — на грошове забезпечення військовослужбовців. Додатково було сформовано резерв для сектору безпеки та оборони обсягом понад 213 млрд грн.
Тепер виявляється, що навіть після такого масштабного перегляду фінансові потреби армії знову зросли.
Причина полягає в тому, що оборонний бюджет під час повномасштабної війни фактично є рухомою конструкцією. Його параметри залежать не лише від макроекономічних прогнозів, а й від ситуації на фронті, інтенсивності бойових дій, темпів мобілізації, втрат і потреб у техніці, боєприпасах, дронах, системах ППО та логістиці.
Якщо Ставка ухвалює рішення, які передбачають розгортання нових спроможностей, збільшення чисельності окремих підрозділів або масштабування певних програм, це автоматично створює додаткове навантаження на бюджет.
Сам Корецький не деталізував, яке саме рішення Ставки стало одним із чинників перегляду фінансування. Тому будь-які припущення щодо конкретних військових програм наразі були б спекуляцією.
Водночас очевидно, що уряд уже почав готуватися до пошуку додаткового ресурсу.
Окрему роль у цьому процесі Корецький відвів українським дипломатам. Він прямо заявив, що уряд розраховує на дипломатичний корпус у питанні залучення необхідного зовнішнього фінансування. Це означає, що значна частина нової потреби може бути закрита не лише за рахунок внутрішніх доходів, а й через міжнародну допомогу.
Саме зовнішня підтримка дозволила провести червневе збільшення оборонного бюджету без критичного розбалансування державних фінансів.
Ключовим джерелом став європейський пакет фінансування України на 2026–2027 роки загальним обсягом €90 млрд. У 2026 році Україна має отримати €45 млрд. За даними Міністерства фінансів, €31,8 млрд із цієї суми спрямовується на обороноздатність і безпеку, ще €13,2 млрд — на бюджетну підтримку соціально-гуманітарних потреб.
Саме завдяки цим коштам уряд отримав можливість істотно збільшити військові видатки і водночас зменшити прогнозований дефіцит бюджету.
Проте тепер постає питання, чи вистачить уже погодженого пакета з урахуванням нових потреб армії.
Одним із можливих додаткових джерел Корецький назвав заморожені російські суверенні активи. Україна вже тривалий час наполягає, що кошти та активи РФ, заблоковані у західних юрисдикціях після початку повномасштабного вторгнення, мають використовуватися не лише для відновлення країни, а й для фінансування її оборони.
Для Києва це принципова позиція: витрати на війну мають принаймні частково перекладатися на державу-агресора.
Однак механізм повної конфіскації російських активів залишається юридично й політично складним. Саме тому західні країни поки переважно використовують доходи, які генерують заморожені активи, а не саму основну суму.
Уряд намагається розширити ці механізми.
Ситуація з бюджетом-2026 також показує, наскільки швидко змінюються потреби держави під час війни. У червні збільшення видатків на 1,56 трлн грн уже називали одним із найбільших переглядів держбюджету в історії України. Минуло менше двох місяців — і Кабмін знову говорить про необхідність нових змін.
Це не обов’язково означає, що попередні розрахунки були неправильними. Швидше, йдеться про те, що ситуація на фронті змінюється швидше, ніж стандартний бюджетний цикл.
До того ж значна частина військових витрат важко прогнозується на рік наперед. Наприклад, масове масштабування безпілотних систем, закупівля ракет до ППО або збільшення виробництва боєприпасів може вимагати десятків і сотень мільярдів гривень додатково.
Уряд тепер має паралельно вирішити два завдання: знайти ресурс на останні місяці 2026 року і закласти реалістичний фінансовий фундамент на 2027-й.
Саме друге завдання може виявитися ще складнішим.
Якщо війна триватиме з нинішньою інтенсивністю, Україні доведеться зберігати оборонні видатки на надзвичайно високому рівні. При цьому власних податкових надходжень недостатньо, щоб одночасно фінансувати армію, соціальні видатки, освіту, медицину, інфраструктуру та обслуговування боргу.
Тому міжнародна допомога залишається критично важливою не лише для військових закупівель, а й для всієї стабільності державних фінансів.
Поки уряд не назвав ані суму нового збільшення оборонного бюджету, ані строки внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради. Але заява Корецького фактично підтверджує: чинна конфігурація бюджету вже не повністю відповідає потребам фронту.
Тож Україна може отримати ще один масштабний перегляд держбюджету до кінця року — вже другий за кілька місяців. А його параметри залежатимуть не лише від внутрішніх ресурсів держави, а й від того, наскільки швидко партнери погодяться збільшити фінансову підтримку та розширити використання заморожених російських активів.
