Румунська державна атомна компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію українського походження, щоб компенсувати дефіцит, який виник після вимушеної зупинки першого енергоблока АЕС «Чернаводе». Електроенергія надходить через молдовську державну компанію Energocom, яка виступає посередником у транскордонній торгівлі. Причиною аварійного для енергоринку сценарію стала не технічна несправність реактора, а рекордне обміління Дунаю через тривалу посуху.
Nuclearelectrica ще 27 липня офіційно повідомила інвесторам, що енергоблок №1 буде контрольовано зупинений і від’єднаний від національної енергосистеми Румунії вранці 28 липня. Компанія прямо пов’язала рішення з «дуже низьким, безпрецедентним рівнем Дунаю», спричиненим сильною посухою. Зупинку провели відповідно до процедур АЕС для ситуацій із критично низьким рівнем води.
Для атомної станції вода Дунаю має принципове значення — вона використовується у системах охолодження. Коли річковий рівень опускається нижче безпечних параметрів, оператор не може просто продовжувати виробництво на повній потужності, оскільки це створювало б ризик для роботи обладнання. У Nuclearelectrica наголошували, що рішення було превентивним і не означало проблем із ядерною безпекою, персоналом або довкіллям.
Ситуація стала особливо болючою для румунської енергосистеми через те, що АЕС «Чернаводе» є одним із головних джерел базової генерації країни. Станція має два реактори типу CANDU, кожен потужністю приблизно 700 МВт. За нормальних умов Nuclearelectrica забезпечує близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії. Тому навіть тимчасова втрата одного блоку одразу створює помітний дефіцит, який доводиться компенсувати іншою генерацією або імпортом.
На цьому тлі Nuclearelectrica залучила електроенергію з України через Energocom. У румунській компанії пояснили, що нинішня взаємодія спирається на партнерство, яке сторони розвивають із 2023 року. Тоді було підписано меморандум про взаєморозуміння, спрямований на зміцнення регіональної енергетичної стійкості. Тепер механізм фактично запрацював у зворотному напрямку: раніше Румунія допомагала підтримувати енергетичну безпеку Молдови, а нині українська електроенергія через молдовського трейдера допомагає самій Румунії.
Важливе уточнення: формулювання про прямий імпорт Nuclearelectrica «з України» дещо спрощує схему. За даними міжнародних та румунських медіа, закупівлю організовано через державну молдовську компанію Energocom, яка забезпечує передачу української електроенергії до румунського ринку. Тобто Україна є джерелом електроенергії, а Energocom — торговельною ланкою в угоді.
Проблеми Румунії не обмежилися лише одним реактором. Екстремальна спека і посуха змусили уряд терміново шукати способи знизити споживання. Прем’єр Іліє Боложан закликав великих промислових споживачів переносити частину роботи на години, коли виробництво сонячної електроенергії є максимальним. На тлі дефіциту автомобільні виробники Dacia та Ford тимчасово скорочували або зупиняли частину виробничих операцій, щоб полегшити навантаження на систему.
Ситуація стала настільки серйозною, що румунські військові та інженери вдалися до нестандартного рішення. 2–3 серпня на Дунаї провели контрольовані підривні роботи: частину скельної породи видалили, щоб перенаправити більше води до водозабору АЕС «Чернаводе» та забезпечити роботу реактора, який залишався в експлуатації. Reuters повідомляв, що паралельно споруджувалася тимчасова дамба для підтримання необхідного рівня води.
Це вже не локальна проблема Румунії. Нинішня посуха охопила значну частину Центральної та Південно-Східної Європи і створила проблеми одразу для кількох енергосистем. У Сербії низький рівень Дунаю скоротив виробіток гідроелектростанцій та обмежив судноплавство. В Угорщині АЕС «Пакш», яка зазвичай забезпечує близько половини електроенергії країни, також була змушена різко знизити потужність через проблеми з водою.
Саме тому нинішній експорт української електроенергії до Румунії має символічне значення. Протягом попередніх років ситуація переважно виглядала навпаки: після масштабних російських атак на українські ТЕС, ГЕС, підстанції та мережі Україна сама була змушена збільшувати імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови.
Тепер інтеграція української енергосистеми з континентальною Європою дозволяє працювати в обидва боки. Після синхронізації української та молдовської енергосистем із мережею ENTSO-E у березні 2022 року технічні можливості транскордонної торгівлі поступово розширювалися. Завдяки цьому Україна може імпортувати електроенергію в моменти власного дефіциту, але водночас продавати її сусідам, коли у системі є доступний профіцит.
Це важливо і з економічної точки зору. Експорт електроенергії створює додатковий дохід для української енергетики, яка за роки війни зазнала багатомільярдних збитків. Водночас такі поставки можливі лише тоді, коли вони не ставлять під загрозу внутрішнє забезпечення українських споживачів.
Сама Румунія поки не очікує швидкого повернення до звичного режиму. Стан Дунаю залишається критичним, а погодні прогнози не гарантують швидкого відновлення його рівня. Румунський уряд попереджав, що обмежені можливості імпорту та низька гідрогенерація можуть підтримувати напруження на ринку ще певний час.
Ситуація навколо «Чернаводе» водночас показує дедалі серйозніший виклик для європейської атомної енергетики. Атомні електростанції вважаються стабільним джерелом низьковуглецевої базової генерації, однак частина з них залежить від великих річок для охолодження. Тривалі посухи, рекордні температури води та падіння річкових рівнів можуть дедалі частіше змушувати операторів обмежувати виробництво саме в ті періоди, коли через спеку попит на електроенергію особливо високий.
Для Румунії українська електроенергія стала одним із інструментів, що дозволяє пройти цей період без різкого порушення балансу системи. Для України ж ситуація демонструє, наскільки змінилася роль її енергосистеми після приєднання до європейської мережі: навіть під час повномасштабної війни вона здатна не тільки отримувати допомогу від сусідів, а й за сприятливого балансу сама підтримувати країни ЄС у кризовий момент.
